усамітнюватися

усамітнюватися: і усамо́тнюватися, -нююся, -нюєшся, недок., усамі́тнитися і усамо́тнитися, -нюся, -нишся, док.

Прагнучи до самоти, залишатися одному, уникати спілкування з людьми. || Відокремлюватися від інших, намагатися зостатись наодинці з ким-небудь.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

усамітнюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
усамітнюватися — [усам’і/т( )н уватиес а] н уйус а, н уйеіс :а, н уйеіц :а, н уйуц :а … Орфоепічний словник української мови
усамітнений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до усамітнюватися … Український тлумачний словник
усамітнитися — див. усамітнюватися … Український тлумачний словник
усамотнитися — див. усамітнюватися … Український тлумачний словник
усамотнюватися — див. усамітнюватися … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике